Амфетамин VHQ Вилюйск

Окей, ребята и девчата, сегодня я вам расскажу историю, как я взялся за закладки и случайно подарил моей бабушке VR шлем! Будьте готовы к небольшому путешествию в мою жизнь, где закладки сменяются стендалем, а снег и зелье становятся моими верными спутниками. Ну что, начнем?

Было это когда я еще был маленьким толкачем, только начинал знакомиться со всем этим безумием. Однажды я услышал о новом испарителе, который считался одним из самых сильных в нашем районе. И, конечно же, я решил его попробовать! Ведь безопасность и здоровье - это важно только для других, а не для нас, наркоманов! Заказываю у своего старого друга-стендалиста пару граммов этого чуда.

Когда я получил свою порцию счастья, я радостно побежал домой, чтобы испробовать его в деле. Но, к сожалению, у меня не оказалось никакого подходящего отгона. Все мои штакеты с марихуаной были уже сожжены до тла, так что я просто сел на диван и ждал, пока мой сосед не вернется с работы.

Когда он, наконец, пришел, я вытащил из кармана пакетик с снегом и предложил ему прикоснуться к настоящей магии. Он, конечно, отказался, ссылаясь на свою работу и семью. Ну и ладно, свое счастье я нашел не в этом. Так что я решил подарить его бабушке, ибо ведь наш поколение не может оставаться в стороне от прогресса.

Я взял свои закладки и отправился к бабуле. Подойдя к ее дому, я стал уговаривать ее попробовать испаритель. Но она сказала, что не хочет заниматься такими глупостями и предложила мне выпить вместо этого чашечку своего зелья. Я подумал, почему бы и нет, и вместо испарителя попробовал ее домашнее зелье.

Испаритель	Зелье
Сильный	Вкусный
Опасный	Успокаивающий
Адреналин	Расслабление

Когда я окончательно смирился с тем, что моя бабушка не примет моего дара наркотического неба, я решил выкатить свой последний ход. Я достал из сумки VR шлем, который приобрел, думая, что он поможет мне скрыться от реальности. Но, судьба решила иначе - шлем стал последним пазлом в этом безумии.

Бабушка смотрела на этот шлем, будто он был из другого измерения. "Это что, новая игрушка, Васек?" - спросила она, недоверчиво глядя на меня. Я немного уклонился от ответа, вбросил пару шуток и сказал: "Да, бабушка, это шлем из будущего! Ты можешь примерить его и побывать в самых крутых мирах!".

Но, конечно, все не так просто, как кажется. Я надел шлем на ее голову и запустил виртуальное путешествие по космической станции. Бабушка сначала испугалась, но потом ее лицо расцвело радостью. Она воскликнула "Ох, Васечка, как весело! Как будто я настоящий астронавт!".

Это был первый раз, когда я видел ее с такой улыбкой. Мы провели весь день, виртуально путешествуя по разным мирам и создавая свои собственные приключения. Бабушка уже не могла оторваться от VR шлема.

Я не мог поверить, что моя попытка уйти от реальности привела меня к такому результату. Но, когда вызывалась бабушка на ужин, она просила, чтобы ей оставили шлем, чтобы она могла поиграть еще чуть-чуть. Я понял, что это не то, чего я хотел для нее. Так что я решил продать VR шлем и отказаться от своих попыток облагородить жизнь бабушки. Мне стало понятно, что наш путь лежит в разных мирах.

Ну, не знаю, как насчет вас, но я больше не берусь делать из своих близких испытушку великого VR путешествия.

Но, конечно же, каждый из нас ищет свое счастье и свое путешествие. Я продолжаю искать свои закладки и находить их в самых неожиданных местах. А бабушка все так же валяется на диване и ждет новых приключений виртуального мира.

Возможно, однажды я снова вернусь и попробую подарить ей нечто новое, нечто, что сможет подарить ей радость в нашем реальном мире.

Ведь бабушка - это то, что остается с нами навсегда. Так что помимо шлемов и закладок, давайте не забывать о ценности тех, кто всегда рядом.

Але-хо-хо! Що тут у нас, народець? Розказуватиму вам сьогодні крутезну історію, як я, наркоман комік, засмоктився амфетаміном і почав шмаляти на пляжі! Взагалі, як тільки я почуваю, що трохи налитувався, у мене виникає мегаідея, і таке завжди виходить. То ж готові до екстазу?

Заготовив я собі купу закладок на цей вихідний, обіцяв собі влаштувати веселу вечірку. І ось вона, довгоочікувана пятнична ніч! Малий, кумик-дистриб'ютор, приїжджає до мене на байку із своїм баяном. І клопітко вибираю для себе дозу мефедрону, щоб дати жару без папараці. Але треба бути обережним, уникати всяких мамонтів, бо тут може вискочити один з них, і приділити мене зайвої уваги. Я ж не маю часу на таких дрянь.

Отож я кидаюся швидкісно курити свою шняжку. І тут, під польотом моїх мірських турбогвинтів, я відчуваю, як цей стимулюючий сплав очіплює моє тіло, даруючи неймовірне екстатичне блаженство. Вечір стає яскравішим, звуки музики мов сексуальні зайчики, що побігли вигадати нові пози. І я, як художник-експериментатор, показую своїм друзям, що таке справжня свобода від уявних меж і стереотипів.

А в якийсь момент, як уже вся компанія відчуває внутрішній адреналін, я пропоную потоваришувати на пляж, щоб розвантажитися від всіх наших "шалених витворів мистецтва". Тут якраз ідеальне місце для величезного веселого шоу. Кругом тільки народ, пляжні парасольки, крихка веселка бікіні і одні штани розміру XXXL. Ну а ми, злих коміків, зі своїми чорними сорочками і вогненними очима, вирішуємо показати всім, як влетіти в неймовірну атмосферу мандрівки по уявних просторах.

На сцені гримить рок-н-ролл, а ми підтягуємося до рок-н-роллу своєю шняжкою. Іноді і шмаляти треба з рокерським задором! Ми рухаємося, як астронавти на місячній поверхні, словно головні герої фільмів про постапокаліпсис. А потім, вирішуючи покорити цілий світ, я починаю свій виступ-імпровізацію. Шоу від наркомана-коміка! Бадьорі глядачі раптом вуетають, особливо, коли я починаю розповідати про свої пригоди з мефедроном.

"Але, діти, не повторюйте мої помилки! Хоч меф тягне на себе як магніт, він же може змінити тебе настільки, що ти починаєш виростати собі роги на голові і розказувати всім про життя на Юпітері!"

Але поки я розповідав крутезну історію, вже смеркало. І ми з командою вирішуємо перетворити пляж в лазурну дискотеку. Музика, світло, танці – все по-дорослому з голлівудським блеском. І тут я, ефектно швидко починаю забувати про свої наркотичні пригоди та віддаюся щасливому пляжному безладдю. Ловлю хвилі екстазу, все літає навкруги, мерехтить, ніби невловима вітрина в нічних вікнах. Ми всі стаємо одним цілим, багатогранним фірмаментом, що палає неможливими кольорами.

Час летить, а я все ще на хвилі ейфорії, підбадьорений своїми наркотичними ілюзіями. Розповідаю афторитетній публіці свої умори, як шукаю цінні закладки на крихкій нічній зорі. І тут, коли сонце починає з'являтися на обрії, ми всі втрачаємо свій адреналін і ветер розвіває наші мокрі волосся врівні з морськими хвилями.

Зморшки від нічних танців та пригод проростають на моєму обличчі, нагадуючи мені про те, що ілюзії сходять на ніч. Але це не кінець, це лише початок нової історії. Мені захотілося втягнути цілий світ у свій комедійний вир, показати кожному, що наркотики – це всього лиш спосіб вийти за межі, відчути усю красу та адреналін життя без обмежень. А ви готові на екстремальну подорож у світ комічного наркозу?